Біографія

ОСНОВНІ ДАТИ ЖИТТЯ І ДІЯЛЬНОСТІ

Борис Вікторович Гриньов народився 01 квітня 1956 р. у м. Харків.

1973–1978 рр. – студент фізичного факультету  Харківського державного університету ім. О.М.Горького.
1978–1981 рр. – молодший науковий співробітник Харківського державного університету ім. О.М.Горького.
1982–1985 рр. – аспірант Харківського державного університету ім. О.М.Горького.
1985 р. – захистив дисертацію на ступінь кандидата фіз.-мат. наук у Донецькому державному університеті.
1985–1986 рр. – викладач, молодший науковий співробітник Українського заочного політехнічного інституту.
1986–1987 рр. – старший геофізик, завідувач сектору Тюменського спеціального конструкторсько–технологічного бюро з дослідним виробництвом Управління «Захсибнафто-геофізика»  Міннафтопрому СРСР.
1987–1996 рр. – робота в Інституті монокристалів на посадах старшого наукового співробітника, завідувача відділу, ученого секретаря, заступника директора інституту з наукової роботи, директора Науково-дослідного відділення лужногалоїдних кристалів.
1993 р. – присвоєно вчене звання старшого наукового співробітника з спеціальності «фізика твердого тіла»;
– член редакційної колегії наукового журналу «Функціональні матеріали».*
1994 р. – захистив дисертацію на ступінь доктора технічних наук в Інституті монокристалів НАН України.
1996 р. – присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки.
1996–2001 рр. – член Міжвідомчої ради з координації діяльності щодо організації та функціонування технопарків та інноваційних структур інших типів.
1996–2002 рр. – директор Інституту монокристалів – генеральний директор науково-технологічного концерну «Інститут монокристалів» НАН України.
1997 р. – обраний членом-кореспондентом НАН України;
– член Європейської асоціації ядерної медицини.*
1997–1999 рр. – заступник Міністра України у справах науки і технологій, перший заступник голови Державного комітету з питань науки та інтелектуальної власності.
1997–2003 рр. – повноважний представник Уряду України в Об’єднаному інституті ядерних досліджень.
1998 р. – присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України»;
– присвоєно вчене звання «професор»;
– член редакційних колегій серій «Фізика радіаційних пошкоджень і радіаційне матеріалознавство» та «Вакуум, чисті матеріали, надпровідники» наукового журналу «Питання атомної науки і техніки».*
1998–2000 рр. – член Національної комісії України у справах ЮНЕСКО.
1998–2006 рр. – член Міжвідомчої ради з питань удосконалення та розвитку міжнародної науково-технічної діяльності України.
2000 р. – член Інституту інженерів електроніки та електротехніки США.*
2001–2005 рр. – член Міжвідомчої ради по визначенню об’єктів, що становлять   національне надбання, при Президії НАН України.
2002 р. – обраний директором щойно створеного  Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України;
– головний редактор науково — технічної серії книг «Функціональні матеріали для науки і техніки. Стан і перспективи розвитку»;*
– нагороджений почесною грамотою Кабінету міністрів України.
2003–2015 рр. – заступник голови Північно-Східного наукового центра НАН і МОН України;
– член Наукової ради НАН України з проблеми «Неорганічна хімія».*
2004 р. – член Міжвідомчої ради з наукового приладобудування при Президії НАН України.*
2004–2006 рр. – керівник Державної науково-технічної програми «Створення нових елементів і пристроїв електронної техніки спеціального призначення для виявлення компонентів ракетного палива та вибухових речовин, а також сучасних систем відображення інформації»;
– присуджена премія ім. В.Г.Курдюмова НАН України.
2005 р. – член редакційної колегії науково-практичного журналу «Наука та інновації».*
2005–2009 рр. – член Ради з питань залучення іноземних інвестицій та стимулювання експорту при Харківській обласній державній адміністрації.
2006 р. – обраний дійсним членом (академіком) НАН України;
– член редакційної колегії науково-популярного журналу «Світогляд»;*
– нагороджений орденом „За заслуги” ІІІ ступеня;
– нагороджений нагрудним знаком «За наукові досягнення» Міністерства науки і освіти України;
– присуджена Перша премія Об’єднаного інституту ядерних досліджень.
2006–2009 рр. – член Харківської обласної науково-координаційної ради.
2007 р. – завідувач кафедри фізики кристалів Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна;*
– голова Технічного комітету стандартизації ТК 99 «Матеріали та прилади для сцинтиляційної техніки та техніки, пов’язаної з вимірюванням іонізуючих випромінювань»;*
– нагороджений дипломом переможця Всеукраїнського конкурсу «Винахід – 2007»..
2008 р. – призначений членом Ученої ради Об’єднаного інституту ядерних досліджень;*
– переобрано  директором Інституту сцинтиляційних матеріалів НАН України;
– обраний Почесним доктором наук Ханьяньского університету (м. Сеул, Корея).
2008–2010 рр. – член Науково-технічної ради Державного агентства з інвестицій та інновацій.
2009 р. – член Координаційної ради зі співробітництва НАН України з ЦЕРН та ОІЯД;*
– нагороджений орденом „За заслуги” ІІ ступеня.
2009–2012 рр. – голова секції «Нові матеріали» Науково-координаційної ради Державної цільової науково-технічної та соціальної програми «Наука в університетах».
2009–2013 рр. – член координаційної Науково-технічної ради Державної цільової науково-технічної програми впровадження і застосування ГРІД-технологій.
2010 р. – голова Державного комітету України з питань науково-технічного та інноваційного розвитку;
– повноважний представник Уряду України в Об’єднаному інституті ядерних досліджень;*
– присуджена премія ім. В.І.Трефілова НАН України.
2010–2011 рр. – член Харківської обласної Громадської гуманітарної ради.
2010–2012 рр. – член Науково-технічної ради цільової комплексної програми НАН України «Космомікрофізика».
2010–2014 рр. – член Науково-технічної ради Державної цільової науково-технічної програми „Нанотехнології та наноматеріали”;
– член Наукової ради цільової комплексної програми НАН України «Фундаментальні проблеми наноструктурних систем, наноматеріалів, нанотехнологій».
2010–2015 рр. – член Наукової ради цільової комплексної програми наукових досліджень НАН України  «Науково-технічний супровід розвитку ядерної енергетики та застосування радіаційних технологій в галузях економіки».
2010–2015 рр. – член Президії НАН України.
2010–2015 рр. – член комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.
2011 р. – Член експертної ради з питань оцінювання тем фундаментальних науково-дослідних робіт при НАН України;*
– нагороджений орденом Дружби Російської федерації.
2011–2014 рр. – перший заступник голови Державного агентства України з питань науки, інновацій та інформатизації.
2013 р. – член бюро Наукової ради НАН України з проблеми «Неорганічна хімія»;*
– нагороджений орденом «За заслуги» І ступеня.
2014 р. – присвоєно перший ранг державного службовця України;
– обраний директором Фонду фундаментальних досліджень України.*.

* До цього часу